Є у мене мрія невеличка,
Щоб коли прокинусь —
не було війни.
І ота хатинка білоличка
Забуяла квітом по весні.
Щоб усі додому повернулись,
Всі, кому прийшлось під час війни
У далекім краї опинитись,
України-неньки ріднії сини!
Щоби діти більше не лякались,
Не страждало наше щоб село,
А дорослі до роботи брались,
Щоб ще краще в нас життя було!
